Спір між суб’єктом владних повноважень і особою, яка звертається за захистом свого цивільного права (наприклад: відшкодування завданої шкоди) має розглядатись судами загальної юрисдикції в порядку здійснення цивільного судочинства.
Позивач звернувся до суду (загальної юрисдикції) із позовом до органу місцевого самоврядування (який виступав у відносинах з відповідачем як суб’єкт владних повноважень) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок невиплати щорічної допомоги на оздоровлення.
Судами першої і апеляційної інстанцій було відмовлено у розгляді позову у зв’язку з тим, що на думку відповідних судів спір має розглядатись спеціалізованим судом – адміністративним судом.
Судом касаційної інстанції визначено, що позивач вірно звернувся саме до суду загальної юрисдикції як до судової інстанції, яка має вирішувати відповідний спір в порядку здійснення цивільного судочинства ВСУ підтвердив правову позицію суду касаційної інстанції і зобов’язав суд загальної юрисдикції розглядати відповідний позов, бо:
1. Якщо у спірних правовідносинах (між особою і суб’єктом владних повноважень) управлінські дії суб’єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи, то відповідний спір не вважається публічно-правовим, а є спором про право цивільне.
2. Якщо спірні правовідносини не наділені такою визначальною рисою, як владне підпорядкування однієї сторони цих правовідносин іншій (ще до виникнення спору не перебувають у відносинах вертикального підпорядкування), та спір між сторонами (навіть, якщо одна сторона і є суб’єктом владних повноважень) щодо таких правовідносин не містить ознаки публічно-правового спору.
Таким чином, характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення – публічно-правові відносини, де держава в особі відповідних органів виступає (щодо особи) не як рівноправна сторона, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. В такому контексті спір про відшкодування завданої шкоди є спором рівноправних сторін відносно врегулювання цивільних правовідносин, а, отже – має розглядатись в порядку здійснення цивільного судочинства судоми загальної юрисдикції.
На думку юристів юридичної компанії «ПравоЗахист» завчасне і точне визначення підсудності (у подібних або схожих справах, де однією із сторін є суб’єкт владних повноважень) дозволяє уникнути втрати часу на з’ясування судами різних гілок та спеціалізації питань щодо їх компетенції розглядати той чи інший спір. А тому, юристам (особам, які самостійно складають позовні заяви) бажано включати в відповідну позовну заяву окремий розділ «ПІДСУДНІСТЬ», який має містити аргументацію і обґрунтування вибору того чи іншого суду, а також може мати посилання на правові позиції судів вищих судових інстанцій в конкретних справах, в тому числі,і в вищевикладеній.